РОЛЬ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ У КРИЗОВИЙ ПЕРІОД (ЗМЕНШЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЯСІНЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ)

Ще з 2012 року на законодавчому рівні державою визнано потенціал функціонування малого підприємництва та запрограмовано  низку заходів щодо прискорення його розвитку малого підприємництва, перетворення його на дієвий механізм розв’язання економічних і соціальних проблем, сприяння структурній перебудові економіки, зміцнення економічної бази регіонів тощо[1]. У підписаній Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони[2] у розділі V «Економічне та галузеве співробітництво» у главі 10 «Політика у сфері промисловості та підприємництва» є зобов’язання щодо розвитку та зміцнення співробітництва із покращання умов для підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до малих та середніх підприємств.

Урядом неодноразово затверджувався план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, плану дій щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу» («Doing Business»)[3].  Документом, метою якого є координація діяльності органів державної влади з метою підтримки малого і середнього підприємництва в Україні в сучасних умовах, є Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020[4]. Про особливу підтримку бізнесу йде мова у Державній програмі стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020—2022 роки[5].У тексті документа вказується таке: малий та середній бізнес відіграє ключову роль в економіці України, забезпечуючи близько 64 відсотків доданої вартості, 81,5 відсотка зайнятих працівників у суб’єктів господарювання та 37 відсотків податкових надходжень. Програмою передбачається надання підтримки малому та середньому бізнесу, а саме: розв’язання проблеми з ліквідністю малого та середнього бізнесу шляхом впровадження заходів, спрямованих на збереження робочих місць, спрощення доступу до фінансів та зменшення витрат бізнесу; розширення доступу до ринків шляхом залучення малого та середнього бізнесу до здійснення заходів із соціально-економічного розвитку окремих територій; проведення оптимізації регулювання та полегшення адміністративних процедур для малого та середнього бізнесу, що супроводжуватиметься створенням ефективної інфраструктури підтримки підприємництва та ін.

 Зауважимо, що для держав події 2020–2021 насичені серйозними викликами до суб’єктів господарювання. Чисельна їх кількість змушена була призупинити свою діяльність або припинити її взагалі. У країнах Європи та світу, зокрема, на подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, на допомогу бізнесу, у т.ч. малому бізнесу, спрямовується діяльність органів публічної влади, державних установ, громадських організацій. Було розгорнуто масштабні програми фінансової підтримки. У той же час, для податкової політики характерним є введення системи антикризових заходів, що охоплює податкові пільги, податкові канікули, звільнення від відповідальності через прострочення сплати податкових платежів, призупинення податкових перевірок тощо. Українська держава також реагує на кризу низкою зазначених вище заходів, серед яких є і зниження ставок податків,  і запровадження податкових пільг, і послаблення окремих заходів податкового контролю. Цілком логічним є те, що зміни практики перевірок є лише тимчасовими. Платники податків уже відчули послаблення мораторію на перевірки, а у довготривалій перспективі є пересторога й взагалі отримати посилення контрольних заходів.

Проблематика правового регулювання відносин у сфері оподаткування, у т.ч. за участі малого бізнесу, розкривається у працях багатьох науковців та практикуючих правників. У той же час немає підстав вважати тематику розкритою та вичерпаними усі питання, що виникають в її межах. Особливо сьогодні, в умовах подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Не можна сумніватися в необхідності запровадження скоординованої фінансово-економічної політики у контексті як функціонування системи органів державної влади, так і взаємовідносин держава – бізнес. При визначенні пакету фіскальних заходів щодо подолання наслідків пандемії для економіки України пропонується враховувати такі базові положення:

1) відсутність достатніх коштів для здійснення фінансової допомоги бізнесу та населенню зумовлює акцентування державної підтримки на податковому стимулюванні фінансового та не фінансового характеру. Важливо забезпечити зручність та зменшення витрат часу та коштів на процедури, необхідні для виконання податкового обов’язку платниками податків;

2) адресний характер податкового стимулювання – державну допомогу у вигляді податкових пільг, зокрема розстрочок сплати податків;

3) активізація боротьби із тіньовим сектором економіки, ефективна протидія податковим правопорушенням[6].

Розвиток підприємництва в державі неодмінно пов’язаний із функціонуванням  відповідних інституцій (органів публічної влади). Мова йде не лише про формування правових засад діяльності бізнесу, але й про створення сприятливих економічних умов для його розвитку.

Проведене Ю. Аністратенко дослідження демонструє наявність ряду проблем, що виникають у відносинах щодо оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні[7]. Зокрема, це постійна зміна податкового законодавства та податковий тиск на ці категорії суб’єктів, складність доступу з кредитування; відсутності кваліфікованих кадрів; наявності адміністративних бар’єрів.

Ефективна та збалансована податкова політика забезпечує стабільні податкові надходження до бюджетів. Погоджуємося, що у процесі реалізації податкової політики держава вступає у неминучий конфлікт, пов’язаний з необхідністю «вторгнення» у приватну власність та її подальшого перерозподілу[8]. Якщо розглядати державу як джерело врегулювання співвідношення приватного та публічного інтересів, то виникають потенційні загрози того, що забезпечення інтересів суспільства і держави може завдати шкоди інтересам приватним. Поділяємо також позицію В. Чайки щодо забезпечення системи гарантій прав і законних інтересів платників податків як пріоритетний напрям державної податкової політики, сутність якого полягає у створенні державою впорядкованої системи правових норм, принципів, умов і засобів для забезпечення нормальної реалізації, охорони та ефективного захисту платниками податків своїх прав і законних інтересів, а також виконання встановлених законом юридичних обов’язків кожним із суб’єктів податкових правовідносин.

Про те, що сучасні податкові правовідносини перебувають у стані переформатування, оновлення чи модернізації неодноразово на сторінках наукових видань заявляли і науковці, і практики. Погоджуюсь із думкою, що існуючі в Україні правовідносини оподаткування засновані переважно на фіскальній функції та мало в чому сприяють розвитку бізнесу[9]. Побу­дова громадянського та демократичного суспільства в нашій країні нерозривно пов’язана з підвищенням ефективності діяльності орга­нів державної влади, зокрема ДПС, оскільки від роботи податківців багато в чому зале­жать умови ведення бізнесу в державі та фінансово-бюджетне забезпечення функціонування усього державного апарату[10]. Дійсно, податкове відомство справляє неабиякий вплив на розвиток підприємництва, намагається взаємовигідно співпрацювати із бізнесом та популяризує чесне і прозоре ведення бізнесу, належне виконання податкових зобов’язань (наприклад, щорічний Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків»).

Вагому роль у формуванні сприятливого клімату для підприємців відіграє податкове законодавство. Відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України (далі – ПК України) дане поняття включає Конституцію України;  ПК України; Митний кодекс України та закони з питань митної справи; чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правові акти, прийняті на підставі та на виконання ПК України та законів з питань митної справи; рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПК України[11]. Констатуємо факт того, що зміни до вітчизняного податкового законодавства часто ускладнюють його та мають профіскальний характер, не відповідають завданню держави сприяти розвитку підприємництва.

Податкові зміни у законодавстві на час карантину відбуваються починаючи з березня 2020 року. У цій статті акцентується увага на положеннях статей ПК України, що стали нововведеннями з метою зменшення фінансово-економічних потрясінь малого бізнесу в умовах пандемії. Мова йде про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ[12]; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ[13]; Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05 2020 № 591-ІХ[14]; Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 № 1017-IX[15]; Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 № 1072-ІХ[16]. Нововведення стосуються: тимчасового звільнення від оподаткування; відстрочення або списання податкового боргу; встановлення мораторію на проведення документальних і фактичних перевірок; звільнення від відповідальності за деякі податкові правопорушення та ін. Однак позиція спільноти, навіть адресатів, тобто бізнесу, щодо їх досконалості є неоднозначною. Що вже говорити про потенційні втрати у бюджетних надходженнях.

Антикризових заходів вжито у багатьох країнах світу. Результати аналітичних досліджень демонструють варіативність податкових змін, що є наслідком епідемії: у здійсненні податкової політики багато країн, зокрема США, Велика Британія, Франція, Норвегія, Швеція, Литва та інші, обрали такий  інструмент як відстрочення чи розстрочення сплати окремих податків або податкового боргу певними категоріями платників; Австралія запропонувала податкові пільги на інвестиції та підтримку малого і середнього бізнесу, а Китай – галузі транспорту, туризму, готельного і ресторанного бізнесу, які через епідемію понесли значні збитки; Іспанія призупиняє перебіг процесуальних строків та надає можливість відстрочення «невеликих» прострочених податкових платежів, у Австрії штрафні санкції за порушення податкового законодавства в період карантину не застосовуються, однак із певними виключеннями[17].

Як бачимо у системі заходів сприяння малому бізнесу, крім так званих податкових канікул, виокремлюються і послаблення у сфері податкового контролю, безпосереднього засобу впливу держави на діяльність вітчизняних суб’єктів господарювання.

Податкові перевірки відносяться до тих питань, що безупинно хвилюють вітчизняний бізнес. На тому, що звернення, пов’язані із оскарженням їх результатів займають топові місця серед звернень щодо порушень державних органів, неодноразово наголошувала Рада бізнес-омбудсмена, у тому числі обравши тематикою заключного квартального звіту 2020 року саме податкові перевірки[18]. Як вказується у документі, попри всі заходи, що запровадив Кабінет Міністрів України для полегшення умов ведення бізнесу у часи корона кризи, було отримано на 14% більше скарг підприємців, ніж за аналогічний квартал минулого року. І якщо спочатку кількість скарг податкового блоку зменшилася на 3% (з 297 до 289), на IV квартал 2020 року  вона знову пішла вгору (на 26% більше скарг, ніж у попередній квартал). У період з 18.03.2020 по 08.08.2020 в Україні проводилися лише деякі види податкових перевірок, на які дію мораторію не було поширено. Зокрема, це камеральні перевірки та позапланові документальні перевірки, що проводяться перед виплатою бюджетного відшкодування ПДВ, або у зв’язку з декларуванням значного його від’ємного значення. З початку серпня 2020 року до цього переліку додались фактичні перевірки у сфері обігу підакцизних товарів таких як пальне, алкоголь, тютюн, а також перевірки, що проводяться на підставі звернень платників податків (ліквідаційні перевірки).

Висновки. Таким чином констатуємо, що пандемія COVID-19 внесла численні вагомі зміни у організацію соціально-економічного життя країн. Органи державної влади усього світу вживають рішучих заходів для захисту своїх громадян, сприяння, зокрема малому, бізнесу та заохочення інвестицій. Українська держава також реагує на кризу низкою способів, що в цілому відповідають загальносвітовим тенденціям.

Одним із завдань податкової політики у кризовий період є зменшення негативного впливу пандемії на ведення бізнесу та сприяння економічному розвитку підприємництва. Під заходами сприяння малому бізнесу пропонуємо розуміти систему дій органів публічної влади (державних органів та органів місцевого самоврядування) фінансово-правового та організаційного характеру, що запроваджуються на основі норм чинного законодавства та мають на меті створення сприятливих умов для розвитку та підтримки малого підприємництва в державі.

Фінансова підтримка державою малого підприємництва базується на принципах доступності, рівності, прозорості, ефективності, балансу приватного та публічного інтересу, взаємної відповідальності держави та суб’єктів господарювання.

У контексті взаємовідносин держава – бізнес, наголошуємо на необхідності практичної реалізації принципу балансу приватного і публічного інтересу в оподаткуванні, що сприятиме: трансформації системи оподаткування, що була заснована виключно на засадах зобов’язань платників податків, до системи, співпраці платників податків з податковими органами; забезпеченню правового регулювання, спрямованого на ефективне справляння податків з суб’єктів господарювання, яке враховує процеси міжнародних економіко-правових та соціальних відносин; формуванню належного рівня податкової культури платників податків та підвищення рівня позитивної відповідальності за невиконання податкового обов’язку; пануванню верховенства права та законності, довіри до влади.

[1] Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2000 № 2157-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2157-14#Text (дата звернення 09.06.2021); Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні: Закон України від 22.03.2012 № 4618-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text (дата звернення 09.06.2021).

[2] Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011?find=1&text=%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE#w1_1 (дата звернення 09.06.2021).

[3] Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, плану дій щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу» («Doing Business») та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України: розпорядження КМУ від 04.12.2019 № 1413-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1413-2019-%D1%80#n26 (дата звернення 09.06.2021).

[4] Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року: розпорядження КМУ від 24.05.2017 № 504-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504-2017-%D1%80#Text (дата звернення 09.06.2021).

[5] Про затвердження Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020—2022 роки: постанова КМУ від 27.05.2020 № 534. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi-programi-stimulyuvannya-ekonomiki-534-270520 (дата звернення 09.06.2021).

[6] Удосконалення податкової системи України в контексті викликів та загроз, спричинених поширенням COVID-19 / за заг. ред. О. Драган, С. Брехова, О. Нагорічної. Ірпінь: НДІ фіскальної політики, 2020. 96 с. С. 11–12.

[7] Аністратенко Ю. І. Правове регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні: дис. … д-ра юрид. наук, Ірпінь, 2017. 460 с. С. 5.

[8] Чайка В. В. Правові форми реалізації державної податкової політики України: дис. … д-ра юрид. наук. Ірпінь, 2017. 495 с. С. 28.

[9] Данілов С. Європейські стандарти у податкових правовідносинах. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 6. С. 183–187. С. 183.

[10] Чайка В. В. Правові форми реалізації державної податкової політики України: дис. … д-ра юрид. наук. Ірпінь, 2017. 495 с. С. 127.

[11] Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2755-17 (дата звернення: 29.06.2021).

[12] Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19): Закон України № 530-ІХ від 17.03.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text (дата звернення 09.06.2021).

[13] Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text (дата звернення 09.06.2021).

[14] Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19): Закон України № 591-ІХ від 13.05.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-20#Text (дата звернення 09.06.2021).

[15] Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 № 1017-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-20#Text (дата звернення 09.06.2021).

[16] Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 № 1072-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text (дата звернення 09.06.2021).

[17] Драч С. Нова хвиля податкових заходів, спричинена COVID-19. URL:   https://taxlink.ua/ua/blog/nova-hvilya-podatkovih-zahodiv-sprichinena-covid19.htm (дата звернення 09.06.2021).

[18] Квартальний звіт Ради бізнес-омбудсмена (жовтень–грудень 2020). URL: https://boi.org.ua/publications/quarterlyreports/1369-kvartalnij-zv-t-radi-b-znes-ombudsmena-zhovten-gruden-2020/ (дата звернення 29.05.2021).